Небезпечні ситуації під час дайвінгу

Нещодавно я проходив курс 'Rescue Diver', під час якого дається можливість поглянути на досвід своїх занурень іншими очима, зі сторони. Очима людини, якій треба рятувати драйвера, що потрапив у біду. Сьогодні я хочу розповісти про ті критичні ситуації, які я бачив за той невеликий час під водою.

Забігаючи наперед, всі, з цих критичних подій, мали хороший кінець, але це не робить їх менш небезпечними.

Мурена

Під час нашого першого в житті занурення, інструктор вирішив показати нам мурену і провокував її за допомогою своєї руки.

Існує правило - ніколи не торкатися морської фауни, воно, як той військовий устав, написане кров’ю.

Мурени надзвичайно агресивні морські створіння, які, недовго думаючи, вкусять необачного дайвера. Ніколи не грайтесь з муреною.

Панікуючий дайвер

Під час одного з занурень в Єгипті, дайвер запанікував під водою. Йому треба було зняти маску, в процесі цього він наковтався води і все це відбувалось на глибині близько 7 метрів.

Досить очевидна та природня реакція дайвера була - рванути на поверхню.  Натомість інструктор повівся дуже контрінтуітивно - він миттю зупинив драйвера і не дав йому сплисти. Спробував заспокоїти та піднятись на поверхню в повільному темпі.

Лише через рік я усвідомив, що дії інструктора, на той момент, були абсолютно виправдані та цілком правильні. Суть в тому, що під водою тиск вище, ніж на поверхні і це означає, що під водою в наших легенях знаходиться більше повітря, аніж на поверхні. У випадку, коли дайвер раптово вирішує сплисти, забувши про те, що потрібно весь час видихати, в нього може статись розрив легень, внаслідок розширення кисню в легенях. Отримати такого роду травму десь посеред пустелі в Єгипті, на мій погляд, дорівнює смерті.

Загублений дайвер

Під час мого першого занурення в Ванкувері, ми пірнали в морському парку, дно якого вкрите дуже дрібними частками, котрі, якщо їх збаламутити, тримаються хмарами в воді і майже повністю обмежують видимість.

В день, коли ми пірнали, одночасно з нами кілька груп проводили заняття і вся вода була скаламучена, що сприяло погіршенню видимості, за моєю оцінкою вона була приблизно 1-2 метра.

Приблизно через 30 секунд ми загубили М., він просто зник. На щастя, ми домовились, як діяти в подібній ситуації, тож через хвилину ми всі були на поверхні і швидко знайшли одне одного. Весь наступний час, враховуючи видимість, ми плавали як закохані парочки, тримаючись за руки.

Вибитий регулятор

Ознака, за якою можна дуже легко відрізнити дайвера-новачка від бувалого - кількість рухів руками. Під час дайвінгу рухи руками вважаються моветоном та часто призводять до негативних наслідків.

Якось моїм напарником був хлопчина, який, судячи з усього, був не лише досить недосвідченим драйвером, а, на додаток, ще й не дайвив досить довго або пройшов курс дайвінгу в якомусь тропічному шалмані, бо він не знав навіть базових речей.

В цілому, все йшло досить добре аж допоки, під час чергової серії махання руками, він не вибив в мене з роту регулятор. В той момент мені дуже в нагоді стали навички, які проходять під час курсу 'Open Water', де вчать як знайти та повернути регулятор назад. Гарний урок і гарна практика, тож тепер я буду триматись від напарника трошечки далі.

Немає повітря

Як я вже згадував раніше, чим глибше ти знаходишся, тим вище тиск, а це значить, що з кожним подихом дайвер використовує більше кисню.

Якось ми пірнали на глибину близько 30 метрів. На півночі тихого океану це означає пірнання в цілковитій темряві, коли єдине світло, яке ти бачиш - ліхтарик твого напарника.

Один з хлопців у нашій групі дуже сильно нервував, ознакою цього є гіпервентиляція, коли людина дихає значно частіше, ніж зазвичай, що призводить до збільшеного споживання кисню.  Це призвело до того, що він закінчив заплив з тиском всього-навсього 50 psi в своєму балоні, для наочності, повний балон має тиск приблизно 2900psi-3000psi і його вистачає на 40-60 хвилин плавання. Таким чином, у цього дайвера повітря лишалось в найкращому випадку на хвилину. Подібних ситуацій не можна допускати ніколи, треба чітко комунікувати про те, що в тебе мало повітря і треба повертатись та не боятись попросити поділитись повітрям свого напарника.

Втомлений дайвер

Одного разу, завершивши довгий дайв ми поверталися поверхнею води. Один хлопчина з нашої групи почав потроху відставати, очевидним було те, що він втомився і йому було важко плисти з тією самою швидкістю, з якою плили інші.

Безсумнівним є те, що такий розвиток подій має суттєві ризики, якби щось трапилось з плавучістю того дайвера, то він через знесилення міг би втопитись і ніхто не встиг би йому допомогти. Правильним рішенням в цьому випадку є допомогти втомленому дайверу та підтягнути його до берега. Під час навчання, вчать купі способів, за допомогою яких, можна прокатити напарника до берега чи корабля.

Неконтрольовані сплиття

Іншим критичним моментом став випадок, коли в одного з моїх партнерів по дайву відчепилася кишеня з свинцевим грузилом і він почав неконтрольовано спливати. Ми всі миттєво кинулись йому на допомогу: хтось тримав його внизу запобігаючи сплиттю, хтось намагався повернути кишеню назад до регулятору плавучості і так далі.

Зі мною  також траплятось неконтрольоване сплиття. Все було як завжди: ми почали занурення, аж раптом, на глибині близько 10 метрів, я почав пулею вилітати на поверхню. Вспливаючи, я намагався випустити повітря з усіх місць, яких тільки можна, проте нічого не допомогло, тож я вилетів на поверхню як пробка. На поверхні я ще раз випустив повітря і два подальших занурення пройшли без проблем, проте неприємні відчуття залишилися. Я думаю, що в мене заклинило механізм впуску або випуску повітря з компенсатора плавучості, але це лише здогадки.

Неконтрольоване сплиття небезпечне з кількох причин: по-перше, воно може стати причиною кесонної хвороби, коли азот не встигає виводитись з організму, по-друге, якщо дайвер запанікував та затримав дихання, може статись розрив легенів, по-третє, він, спливаючи, розділяється зі своїм напарником та обоє з них стають менш захищеними у випадку якоїсь небезпеки.

Висновки

Почитавши про різні кризові ситуації, які траплялись під час дайвінгу, може здатись, що це дуже небезпечне заняття, проте, це не зовсім так. Звісно, певна небезпека завжди присутня, але хороша підготовка та тренування допомагають ефективно реагувати на виклики, які можуть статись під водою.

Будьте уважні, відточуйте свої навички, слідкуйте за собою та своїм напарником.

P. S.

Цей пост майже повністю написанний на телефоні. Як виявилось, це не так вже і складно, хіба що руки затерпають від тримання телефона над головою. Намагаюсь знайти шляхи приборкання перешкод (чим легше писати, тим вища ймовірність, що я буду це робити) на моєму шляху до того, щоб писати більше.